Панкреатит — запалення підшлункової залози, розташованої за шлунком у верхньому відділі черевної порожнини. Вона бере участь у засвоєнні споживаних жирів та вуглеводів за допомогою особливого секрету, який містить травні ферменти. До того ж підшлункова залоза продукує гормони, такі як інсулін та глюкагон. Перший відповідає за зниження рівня цукру в крові, в той час як другий має протилежну дію, збільшуючи його концентрацію.
Розрізняють дві форми захворювання: гострий панкреатит, що триває відносно недовго, та хронічний, який продовжується роками.
Причини виникнення панкреатиту
У здорової людини ферменти підшлункової залози переміщуються через її протоки та потрапляють у тонкий кишківник, де активуються та сприяють перетравленню їжі. Проблеми починаються після того, як травні ферменти, що виробляються в підшлунковій залозі, активуються ще всередині неї, призводячи до ушкодження органу. Внаслідок цього руйнуються клітинні структури, викликаючи панкреатит та симптоми, пов’язані з запальним процесом.
Порушення вироблення та вивільнення травних ферментів іноді спостерігається навіть у здорових людей, однак у певних випадках панкреатит виникає частіше. Поштовхом для його розвитку можуть послужити:
- зловживання алкогольними напоями та/або куріння;
- конкременти в жовчному міхурі;
- кістозний фіброз (муковісцидоз);
- травма живота;
- деякі аутоімунні захворювання;
- гіперкальціємія в крові, нерідко зумовлена підвищеною активністю паращитоподібної залози (гіперпаратиреоз);
- велика концентрація тригліцеридів у крові (гіпертригліцеридемія);
- безконтрольне приймання медикаментів;
- злоякісне переродження підшлункової залози;
- вірусні інфекції (наприклад, епідемічний паротит, кір).
Гострий панкреатит вважається найчастішим ускладненням ендоскопічної ретроградної холангіопанкреатографії (ЕРХПГ). Це рентген-ендоскопічне дослідження протоків підшлункової залози та жовчних протоків, що проводиться в діагностичних чи лікувальних цілях. Більшість панкреатитів після ЕРХПГ протікає в легкій формі.
Приблизно у 15–20% випадків захворювання не вдається ідентифікувати причинний фактор. Тоді говорять про ідіопатичний гострий панкреатит.
У разі хронічної форми найактуальнішими причинами є зловживання алкоголем, обструкція протоків підшлункової залози (травми, конкременти, пухлини), спадкові та аутоімунні фактори.
Симптоми захворювання
До клінічних ознак гострого запалення належать:
- біль у верхній частині живота, що зменшується при нахилі тулуба вперед;
- болючі відчуття в животі праворуч, які посилюються після їди;
- підвищення температури тіла
При гострій формі біль постійний, поступово наростає за інтенсивністю, зазвичай супроводжується нудотою та/або блюванням. У хворих на біліарний панкреатит (спровокований жовчним каменем) дискомфорту в підшлунковій залозі іноді передує жовчна коліка — гострий біль після вживання їжі, що виникає в правому підребер’ї й віддає в спину або праве плече.
Хронічний панкреатит має такі симптоми:
- інтенсивний біль у верхній частині живота;
- швидке зниження маси тіла;
- жирний, смердючий стілець (стеаторея).
У хворого при будь-якій формі запалення підшлункової залози нерідко спостерігаються:
- тахікардія (прискорення серцевого ритму);
- пітливість;
- жовтяничне фарбування шкіри та білків очей (при закупорці каменем жовчовивідної протоки);
- шоковий стан.
Подібні симптоми характерні для багатьох інших захворювань (наприклад, непрохідність кишківника, апендицит, холецистит, виразкова хвороба й дивертикуліт). Диференціальна діагностика проводиться на підставі лабораторних аналізів, УЗД, КТ та МРТ.
Діабет, вперше виявлений у людини похилого віку, повинен стати приводом для обстеження хворого на наявність раку підшлункової залози, особливо якщо він супроводжується різким зниженням маси тіла та жовтяницею.
Лікування панкреатиту
При активній формі захворювання лікування здійснюється в стаціонарі. Терапевтичні заходи спрямовані на усунення запального процесу та причини, що спричинила гострий панкреатит. Лікування хворих є багатопрофільним завданням. Крім гастроентеролога, у ньому може брати участь хірург, реаніматолог (у тяжких випадках із госпіталізацією до реанімації) та інші фахівці.
Як лікувати панкреатит. у кожному конкретному випадку вирішує лікар, враховуючи тяжкість та причини хвороби. При легкій формі запалення підшлункової залози найчастіше ліквідується за допомогою простих терапевтичних заходів, що підтримують:
- спостереження за пацієнтом,
- голодування протягом декількох днів з метою «відпочинку» підшлункової залози;
- призначення таких лікарських засобів, як анестетики;
- внутрішньовенна інфузійна терапія.
При помірному та тяжкому панкреатиті необхідний постійний моніторинг, іноді у відділенні інтенсивної терапії. Це зумовлено високим ризиком розвитку серйозних ускладнень — серцевої, легеневої чи ниркової недостатності.
Щоб уникнути прийому їжі через рот, що веде до навантаження на підшлункову залозу, лікувальна тактика може включати встановлення зонда для годування або організацію парентерального харчування (через вену). У 30% пацієнтів приєднується інфекція, яка лікується антибіотиками.
Гострий панкреатит іноді ускладнюється некрозом (відмирання тканини) підшлункової залози, внаслідок чого потрібне хірургічне видалення ураженої частини. Операція виконується ендоскопічним чи відкритим способом.
При діагностуванні біліарного панкреатиту необхідне усунення закоркування жовчних протоків. Оскільки цей вид хвороби після першого епізоду рецидивує майже у половини хворих, кращий варіант лікування – холецистектомія (хірургічне видалення жовчного міхура). У дуже літніх пацієнтів і людей, які страждають на численні серйозні проблеми зі здоров’ям, операція пов’язана з підвищеним ризиком, тому альтернативою їй може стати ЕРХПГ.
Дієта при панкреатиті: що їсти та чого уникати
Дієта є дуже важливою частиною лікування, оскільки вона допомагає запобігти порушенню всмоктування поживних речовин, полегшити симптоми та знизити ризик недоїдання.
Під час загострення, коли людина відчуває сильний біль і не може нормально харчуватися, рекомендується повне голодування доти, доки криза не минає (максимум 48 годин). Дозволяється лише пити воду. Завдяки цьому кишківник відпочиває, а підшлункова залоза відновлюється.
Після загострення варто знову почати їсти невеликими порціями, починаючи з проціджених фруктових соків (без м’якоті), добре розбавлених овочевих та м’ясних бульйонів.
Поступово консистенція їжі стає пастоподібною. До меню входять:
- протерті супи;
- пюре з картоплі чи гарбуза;
- варені некруто яйця;
- ніжне куряче або м’ясне суфле;
- нежирна відварна риба.
Усі страви готуються з невеликою кількістю жиру. Переважно використовуються оливкова олія та натуральні приправи, такі як часник, базилік, петрушка, кінза та зелена цибуля.
Важливо контролювати споживання продуктів із високим вмістом цукру, тому що при панкреатиті часто спостерігається підвищення рівня глюкози в крові.
