Проктологія

Проктологія — розділ медицини, що вивчає питання діагностики, лікування, профілактики захворювань нижніх відділів шлунково-кишкового тракту (товстий, прямий сегменти кишківника), а також анального каналу та тканин параректального простору. Колопроктологічні патології завдають фізичного, психологічного дискомфорту, часто призводять до втрати працездатності людини. Своєчасне звернення до фахівців сприяє ранньому виявленню хвороби та збільшує ймовірність благополучного одужання.

Коли та кому потрібно звертатися

Проктологія – хірургічна дисципліна. Лікуванням захворювань проктологічного профілю займається хірург-проктолог (колопроктолог). Проходити обстеження у лікаря один раз на рік рекомендується всім дорослим, які перебувають у групі ризику виникнення патологій товстого і прямого кишківника:

• люди старші за 45-50 років;
• жінки під час вагітності та у післяпологовому періоді;
• пацієнти з високим індексом маси тіла;
• працівники «сидячих» професій;
• люди, що займаються фізичною працею, систематично піднімають важкі речі;
• спортсмени важкоатлети;
• ті, що ведуть пасивний спосіб життя;
• ті, що довгостроково використовують оральну контрацепцію;
• ті, що мають неблагополучну спадковість з колопроктології тощо. 

Обов’язково до фахівців слід звернутися тим, у кого вже з’явилися патологічні ознаки:

• неприємні відчуття, свербіж, печіння у зоні ануса;
• дискомфорт внизу живота, в промежині, попереку;
• систематичне порушення дефекації (запори, проноси, помилкові позиви);
• підвищене газоутворення, нетримання калових мас;
• стул із домішкою крові, слизу, гною;
• поява утворень у зоні анального виходу (гулі, гнійники, папіломи, бородавки та ін.);
• вихід назовні гемороїдальних вузлів;
• травматичне ушкодження аноректальних тканин;
• наявність чужорідного тіла всередині прямої кишки та ін.   

Поширені захворювання ректальної та параректальної області

Колопроктологічні патології, що найчастіше зустрічаються:

1. Геморой — порушення кровообігу в судинах прямокишкового кавернозного сплетіння в зоні анального отвору. Супроводжується застоєм крові, запаленням. Характерні ознаки: збільшення гемороїдальних вузлів (можливе їх випадіння), дискомфорт в області ануса, кровотеча різного ступеня тяжкості (від кривавих слідів на туалетному папері до рясного виливу крові з анального отвору).
2. Анальна тріщина — порушення цілісності слизової оболонки задньопрохідного отвору. Симптоми: гострі болючі відчуття під час і відразу після акту дефекації, кров’яні виділення (зазвичай незначні), спазм м’язів анального сфінктера.
3. Парапроктит — інфекційне запалення параректальної клітковини, що оточує пряму кишку. Пусковим механізмом захворювання можуть стати: тріщини, запор, геморой та ін. Характеризується болем у прямокишковій ділянці (не пов’язаним з дефекацією), гіпертермією тіла, набряклістю, гіперемією тканин у зоні запалення (при підшкірному типі патології).
4. Аноректальний свищ — аномальний канал, що проходить від прямої кишки крізь сполучну тканину до поверхні шкіри біля анусу. Патологія супроводжується гострим або млявим запаленням. Клінічні ознаки: больовий синдром, періанальні виділення (слизові, гнійні, кров’яні), ущільнення тканин, почервоніння, набряк навколо фістули. На стінках анального отвору можуть формуватися рубці, звуження каналу.
5. Гострокінцеві кондиломи — шкірні утворення в області заднього проходу. Викликані папіломавірусом. Клініка присутня тільки під час загострення захворювання: відчуття свербежу в зоні зростання кондилом, незначні кров’яні виділення під час дефекації.
6. Проктит — запальне захворювання слизової прямої кишки. Може мати інфекційний (гонорейний, сифілісний та ін.) чи неінфекційний характер (застійний, алергічний тощо). Супроводжується місцевими та загальними запальними ознаками.
7. Пухлини прямої та товстої кишки (злоякісні, доброякісні). 

Методи діагностики в проктології

Консультація проктолога починається зі з’ясування скарг пацієнта та збору анамнезу. Потім лікар проводить аускультацію, перкусію, пальпацію живота, огляд промежини, копчиково-крижової зони. Більшість клінічних ситуацій потребує проведення пальцевого ректального обстеження прямої кишки, що дозволяє проктологу встановити первинний діагноз. Для його підтвердження використовують інструментальні методи:

• аноскопія — огляд прямої кишки та анального отвору аноскопом через задній прохід;
• колоноскопія — ендоскопічне дослідження товстого кишківника;
• ректороманоскопія — обстеження прямої кишки та дистального відділу сигмовидної кишки за допомогою ендоскопа;
• іригоскопія — контрастна рентгенографія товстого та тонкого кишківника;
• УЗД кишківника — вивчення структури та функціонального стану органу із застосуванням ультразвуку;
• МРТ — показує анатомію досліджуваної частини кишківника, очеревини та сусідніх органів малого тазу (дозволяє виявити пухлинні утворення на ранніх стадіях розвитку).

Діагностика проктологічних захворювань включає лабораторне тестування крові, калу:

• ЗАК із лейкоцитарною формулою;
• біохімія сироватки крові;
• аналіз калових мас на приховану кров;
• копрограма.

Часто може знадобитися біопсія виявлених утворень для подальшого цитологічного дослідження.

Як лікувати проктологічні захворювання

Для лікування проктологічних захворювань використовують комплексні програми, що включають медикаментозну терапію, фізіотерапію, хірургічне втручання. Протокол лікування залежить від діагнозу, ступеня патології, загального стану організму пацієнта. Найбільш поширені методи:

1. Латексне лігування внутрішнього гемороїдального вузла. Полягає в надяганні латексного кільця на ніжку гемороїдального вузла (внаслідок припинення кровопостачання відбувається його відмирання).
2. Фотокоагуляція — малоінвазивна процедура, що використовується для лікування внутрішнього геморою (I, II стадії), папілом, усунення анальних тріщин і т. д. Коагуляція тканин здійснюється інфрачервоним світлом.
3. Електрокоагуляція — припікання ніжки судини електрострумом.
4. Склеротерапія. Заснована на введенні в задній прохід склерозанту (склерозуючий препарат), який призводить до утворення фібринових волокон, зменшення вузлів, зупинки кровотечі.
5. Лазеротерапія — видалення вузлових утворень лазерним променем.
6. Допплерівська дезартерізація — малоінвазивний метод видалення внутрішніх та зовнішніх вузлів шляхом прошивання їх артерії.
7. Радіохвильовий скальпель (посічення радіохвилею кондилом, папілом, вузлів).
8. Дренування нагноєнь епітеліальних копчикових ходів та ін.

Лікарі-проктологи Регіонального медичного центру в Харкові проводять діагностику та лікування повного спектру захворювань прямого, товстого кишківника, анального отвору. Ми розуміємо делікатність проблем, з якими до нас звертаються пацієнти, тому намагаємося проводити всі маніпуляції так, щоб люди не відчували себе незручно та дискомфортно у нашому кабінеті. Прийом проводять досвідчені спеціалісти зі стажем. Щоб записатися, залиште заявку на сайті або зателефонуйте нашим медреєстраторам, які допоможуть вибрати максимально зручний для вас час відвідування.