Проктология

Проктологія – розділ медицини, що вивчає питання діагностики, лікування, профілактики захворювань нижніх відділів шлунково-кишкового тракту (товстий, прямий сегменти кишечника), а також анального каналу та тканин параректального простору. Колопроктологічні патології викликають фізичний, психологічний дискомфорт, часто призводять до втрати працездатності людини. Своєчасне звернення до фахівців сприяє ранньому виявленню хвороби та збільшує ймовірність благополучного одужання.

Коли та кому потрібно звертатися

Проктологія – хірургічна дисципліна. Лікуванням захворювань проктологічного профілю займається хірург- проктолог (колопроктолог). Проходити обстеження у лікаря один раз на рік рекомендується всім дорослим, які перебувають у групі ризику виникнення патологій товстого та прямого кишечника:

• люди старше 45-50 років;
• жінки під час вагітності та в післяпологовому періоді;
• пацієнти із високим індексом маси тіла;
• працівники «сидячих» професій;
• люди, які займаються важким фізичним трудом, систематично піднімають тяжкості;
• спортсмени важкоатлеті;
• провідний пасивний спосіб життя;
• довгостроково використовують оральну контрацепцію;
• мають неблагополучну спадковість із колопроктології і т.д. 

В обов’язковому порядку до фахівців слід звернутися до тих, у кого вже з’явилися патологічні ознаки:

• болючі відчуття, свербіж, печіння у зоні ануса;
• дискомфорт унизу живота, у проміжку, впопереку;
• систематичне порушення дефекації (запори, проноси, хибні позиви);
• підвищене газоутворення, нетримання калових мас;
• випорожнення з домішкою крові, слизу, гною;
• поява утворень у зоні анального виходу (гулі, гнійники, папіломи, бородавки та ін.);
• вихід назовні гемороїдальних вузлів;
• травматичне пошкодження аноректальних тканин;
• наявність чужорідного тіла всередині прямої кишки та ін.   

Поширені захворювання ректальної та параректальної області

Колопроктологічні патології, що найчастіше зустрічаються:

1. Геморой — Порушення кровообігу в судинах прямокишкового кавернозного сплетення в зоні анального відвернення. Супроводжується застоєм крові, запаленням. Характерні ознаки: збільшення гемороїдальних вузлів (можливе їх випадання), дискомфорт в області ануса, кровотеча різного ступеня тяжкості (від кровавих слідів на туалетному папері до об’ємного виливу крові з анального відвернення).
2. Анальна тріщина – порушення цілісності слизової оболочки анального відвернення. Симптоми: гострі болючі відчуття під час і відразу після акту дефекації, кров’янисті виділення (зазвичай незначні), спазм м’язів анального сфінктера.
3. Парапроктит – інфекційне запалення параректальної клітковини, що оточує пряму кишку. Пусковим механізмом захворювання можуть стати: тріщини, запор, геморой та ін. Характеризується болем у прямокишковій ділянці (не пов’язана з дефекацією), гіпертермією тіла, набряклістю, гіперемією тканин у зоні запалення (при підшкірному типі патології).
4. Аноректальний свищ – аномальний канал, що проходить від прямої кишки крізь сполучну тканину до шкірної поверхні біля анусу. Патологія супроводжується гострим або в’ялим запаленням. Клінічні ознаки: больовий синдром, періанальні виділення (слизові, гнійні, кров’яні), ущільнення тканин, почервоніння, набряк навколо фістулі. На стінках анального відвернення можуть формуватися рубці, звуження каналу. 
5. Гострокінцеві кондиломи – шкірні утворення в області заднього проходу. Викликані папіломавірусом. Клініка присутня тільки під час загострення захворювання: сверблячі відчуття в зоні зростання кондилом, незначні кров’яні виділення під час дефекації.
6. Проктит – запальне захворювання слизової прямої кишки. Може мати інфекційний (гонорейний, сифілісний та ін) або неінфекційний характер (застійний, алергічний тощо). Супроводжується місцевими та загальними запальними ознаками.
7. Опухоли прямої та товстої кишки (злоякісні, доброякісні). 

Методи діагностики у проктології

Консультація проктолога починається з з’ясування скарг пацієнта та збору анамнезу. Потім лікар проводитиме аускультацію, перкусію, пальпацію живота, огляд промежини, копчиково-крижової зони. Більшість клінічних ситуацій потребує проведення пальцевого ректального обстеження прямої кишки, що дозволяє проктологу поставити первинний діагноз. Для його підтвердження використовують інструментальні методи:

• аноскопія — огляд прямої кишки та анального відвернення аноскопом через задній прохід;
• колоноскопія – ендоскопічне дослідження товстого кишківника;
• ректороманоскопія — обстеження прямої кишки та дистального відділу сигмовидної кишки за допомогою ендоскопу;
• іригоскопія – контрастна рентгенографія товстого та тонкого кишечника;
• УЗД кишечника — вивчення структури та функціонального стану органу із застосуванням ультразвуку;
• МРТ — показує анатомію досліджуваної частини кишечника, черевини та сусідніх органів малого тазу (дозволяє виявити пухлинні утворення на ранніх стадіях розвитку).

Діагностика проктологічних захворювань включає лабораторне тестування крові, калу:

• ОАК із лейкоцитарною формулою;
• біохімія сироватки крові;
• аналіз калових мас на покриту дах;
• копрограми.

Часто може знадобитися біопсія виявлених утворень для подальшого цитологічного дослідження.

Як лікувати проктологічні захворювання

Для лікування проктологічних захворювань використовують комплексні програми, які включають медикаментозну терапію, фізіотерапію, хірургічне втручання. Протокол лікування залежить від діагнозу, рівня патології, загального стану організму пацієнта. Найбільш поширені методи:

1. Латексове лігування внутрішнього гемороїдального вузла. Полягає у надяганні латексного кільця на ніжку гемороїдального вузла (внаслідок припинення кровопостачання відбувається його відмирання).
2. Фотокоагуляція — малоінвазивна процедура, що використовується для лікування внутрішнього геморою (I, II стадії), папілом, усунення анальних тріщин і т. д. Коагуляція тканин здійснюється інфрачервоним світлом.
3. Електрокоагуляція — припікання ніжки судини електрострумом.
4. Склеротерапія. Заснована на введенні в задній прохід склерозанту (склерозуючий препарат), що призводить до утворення фібринових волокон, зменшення вузлів, зупинки кровотечі.
5. Лазеротерапія – видалення вузлових утворень лазерним лучом.
6. Допплерівська дезартеризація – малоінвазивний метод видалення внутрішніх та зовнішніх вузлів шляхом прошивання їх артерії.
7. Радіохвильовий скальпель (посічення радіохвильою кондилом, папілом, вузлів).
8. Дренування нагноєнь епітеліальних копчикових ходів та ін.

Лікарі -проктологи Регіонального медичного центру в Харкові проводять діагностику та лікування повного спектру захворювань прямого, товстого кишечника, анального відвернення. Ми розуміємо делікатність проблем, з якими до нас звертаються пацієнти, тому намагаємося проводити всі маніпуляції так, щоби люди не відчували себе неудобно та дискомфортно у нашому кабінеті. Прийом проводять досвідчені спеціалісти зі стажем. Щоб записатися, залиште заявку на сайті або зателефонуйте нашим медреєстраторам, які допоможуть обрати максимально зручну для вас годину відвідування.

Підготовка до прийому до проктолога

У день напередодні візиту до проктолога виключити із раціону кисломолочні продукти, газовані напої, алкоголь, здобу, сирі овочі та фрукти. Можна вживати каші, супи, фільтрований бульйон, кисіль та освітлені без м’які соки, крім соків червоного та фіолетового кольорів, негазовані напої, чай.

Останній прийом їжі бажано щоб відбувся не пізніше 18:00.
У день прийому обов’язково легкий завтрак.

Перед 16:00 слід прийняти препарат Фортранс 1уп.
На ніч мікроклізму та вранці.