Графік роботи
Понеділок: 8:00 - 15:00
Вівторок: 8:00 - 16:00
Середа: 8:00 - 15:00
Четвер: 8:00 - 16:00
П'ятниця: 8:00 - 15:00
Субота: 8:00 - 16:00
Неділля: -

Детальніше

Виразка дванадцятипалої кишки

Виразка дванадцятипалої кишки (ДПК) — хронічна патологія початкового відділу кишківника, що супроводжується утворенням одного або кількох дефектів на стінці органа. Характеризується млявим рецидивним перебігом, у якому спостерігається чергування періодів відносного добробуту (ремісії) з етапами загострення. Захворювання поширене серед людей віком 30–50 років. Здебільшого страждають чоловіки. Результат патологічного процесу закінчується рубцюванням.
Виразка дванадцятипалої кишки

Причини виразкової хвороби ДПК

Найпоширенішою й основною причиною виразки стінок шлунка і кишківника є обсіменіння слизових оболонок травного тракту. Хелікобактеріоз зустрічається у 70% пацієнтів із виразковим дефектом. Мікроорганізм знижує резистентність оболонки, у результаті зростає ймовірність її ураження агресивними компонентами шлункового соку (HCl, пепсиноген, гастрин, ін.). Крім того, факторами виразки ДПК можуть стати:

  • патології ШКТ, пов’язані з порушенням перистальтики, надмірним виробленням травного секрету: гастрит, панкреатит, виразка шлунка, ін.;
  • спадковість (аномальне збільшення парієтальних гландулоцитів, що продукують соляну кислоту);
  • неправильне харчування: надмірне вживання спецій, гострої їжі, порушення режиму, переїдання, жирна, кисла, смажена їжа тощо;
  • систематичне приймання нестероїдних протизапальних препаратів та інших ліків, які подразнюють органи травлення;
  • залежність від алкоголю та куріння;
  • нервові розлади (стресові ситуації, депресивні стани, неврози).

Наявність одночасно кількох провокаційних факторів підвищує ймовірність розвитку виразки кишківника в декілька разів.

Характерні симптоми виразки дванадцятипалої кишки

Виразність клінічної картини залежить від стадії захворювання. Період поза загостренням зазвичай протікає безсимптомно чи супроводжується незначними змінами стану при порушенні харчового режиму. Яскраві ознаки виразки дванадцятипалої кишки виникають під час загострення. Виділяють кілька груп патологічних синдромів, що супроводжують хворобу:

  1. Больові дискомфортні відчуття. Зосереджені в пілородуоденальній зоні, можуть іррадіювати під праве нижнє ребро. Вони часто з’являються натще або через 2,5–3 години після їди. Деякі пацієнти відзначають також ранні болі (через 30 хв – 1 годину після їди) та нічні напади. Характер відчуттів може бути різним: від тупих до різких, нападоподібних. Для виразки ДПК характерна сезонність загострень – весна та осінь. Тривалість погіршення стану: 1–1,5 місяця.
  2. Диспепсія. Виникає внаслідок порушення перетравлення їжі. Супроводжується рядом ознак: печіння в епігастрії, нудота, блювотні позиви, відрижка кислого вмісту шлунка, відрижка повітрям, затримка стільця. 
  3. Астеновегетативний синдром. Проявляється зниженням працездатності, дратівливістю, швидкою втомлюваністю, порушенням сну, ін.

Ускладнення 

При відсутності лікування або недостатньо коректної терапії виразка ДПК може ускладнюватись такими станами:

  • кровотеча. Здебільшого виникає при локалізації дефекту на передній поверхні цибулини дванадцятипалої кишки або постбульбарной області;
  • перфорація — розрив стінки кишки в місці локалізації вогнища виразки. Виникає при поглибленні патології в підслизовий та глибші шари стінки. Супроводжується гострим болем та розвитком перитоніту;
  • пенетрація — залучення в деструктивний процес сусідніх органів, що прилягають до виразкової ділянки (печінка, жовчний міхур, підшлункова залоза, ін.);
  • звуження просвіту (стеноз). Розвивається внаслідок грубого рубцювання рани. Може спричиняти кишкову непрохідність.

Діагностика

Під час консультації лікар-гастроентеролог розпитує пацієнта про спосіб його життя (харчування, робота в нічні зміни, шкідливі звички тощо), таким чином збирає анамнез захворювання. Вислухавши скарги, розпочинає зовнішній огляд, дослідження області живота. Для уточнення діагнозу проводять лабораторне та інструментальне обстеження:

  • тестування крові: гемоглобін, кількість еритроцитів, лейкоцитарна формула, біохімічні показники;
  • ІФА сироватки на наявність антитіл до H. pilori;
  • кал на приховану кров, копрограма;
  • скринінг рівня гастрину та паратгормону;
  • контрастна рентгенографія ШКТ;
  • езофагогастродуоденоскопія;
  • pH-метрія вмісту шлунка;
  • біопсія ділянки тканини на гістологію.


 

Лікування захворювання

Для лікування захворювання дванадцятипалої кишки використовують переважно консервативну терапію. У разі ускладнень показане хірургічне втручання (ушивання рани, висічення пошкоджених тканин, накладання анастомозу, термокоагуляція, ін.). Програма терапії складається з низки заходів, мета яких полягає в купіруванні симптомів хвороби, усуненні факторів, що агресивно діють на слизовий епітелій, запобіганні розвитку рецидиву та ускладнень. 

Медикаментозне лікування

Лікарська терапія виразки ДПК полягає у використанні препаратів:

  • засоби, що знижують вироблення HCl (антисекреторні лікарські препарати, блокатори Н2-рецепторів);
  • захист слизових (антацидні засоби);
  • субсаліцилати, плівкоутворювальні засоби (медикаменти, які містять вісмут);
  • гастропротектори (сукральфати);
  • антибіотики (ерадикація бактерії хелікобактер пілорі).

При порушенні моторної функції шлунково-кишкового тракту лікар може призначити прокінетичні засоби. Для усунення неврологічних розладів (за наявності вираженої психосоматики) показані психотропні препарати.

Дієтотерапія

Дієта при виразці дванадцятипалої кишки передбачає принцип щадіння (термічне, механічне, хімічне). Це означає, що пацієнтам рекомендується відмовитися від грубої, жорсткої, гострої, кислої, охолодженої, надмірно гарячої їжі. До раціону виключають білки тваринного походження. Одномоментний обсяг порції не повинен перевищувати 200 г. Щоб знизити тиск на стінки органів травлення, весь добовий раціон дроблять на 5-6 прийомів. 
З меню видаляють продукти, що посилюють газоутворення, підвищують секрецію шлункового соку (спеції, копченості, сирі овочі, фрукти, солодощі). Хворим можна використовувати каші (рис, геркулес), овочеве рагу, відварене м’ясо (телятина, індичка, курка, риба), компот із сухими фруктами, суп-пюре. Страви готують у духовці, пароварці або тушкують. Їжу подають теплою.

Наші спеціалісти

Ціни

Повторна консультація лікаря - гастроентеролога
410 грн
Консультація лікаря - гастроентеролога
440 грн
Залишити відгук
Оцінка:
Відгук отримано
Сталася помилка. Відгук не відправлено