Ішемічна форма коліту — один із варіантів запального захворювання товстого кишківника. Пошкодження кишкової стінки може бути легким, переважно оборотним, і вкрай важким, що супроводжується небезпечними для життя ускладненнями: стенозом або стриктурою, перфорацією, некрозом, гангреною. Ішемічний коліт зумовлений тимчасовим зниженням кровотоку в товстій кишці, локальною недостатністю кровопостачання та кисневим голодуванням тканин.
Хто ризикує захворіти?
Незалежно від етіології, ішемічний коліт кишківника здебільшого діагностується у жінок похилого віку (старше ніж 60 років) з «букетом» супутніх хвороб, зокрема з атеросклерозом. Фоном для нього також служать:
- хронічна обструктивна хвороба легень;
- артеріальна гіпертензія;
- цукровий діабет 2-го типу;
- дисліпідемія (порушення нормального співвідношення ліпідів крові);
- миготлива серцева аритмія;
- ішемічна хвороба серця;
- серцева недостатність;
- хронічні запори;
- хронічна ниркова недостатність.
Розвитку коліту ішемічного патогенезу сприяє тривале вживання певних медикаментозних засобів, таких як аспірин та препарати наперстянки.
Ішемічний коліт: симптоми
Виявити цю форму запалення товстого кишківника не завжди просто, проте існують характерні для неї клінічні ознаки. При загостреннях спостерігаються такі симптоми:
- Біль у нижньому лівому квадранті живота. Ішемічний коліт має сегментарне поширення, вражаючи ліву частину товстої кишки більше, ніж праву (80% та 20% відповідно).
- Чергування запорів та діареї.
- Блювота.
- Гематохезія (наявність незміненої свіжої крові у випорожненнях), що є типовою ознакою кровотечі з нижніх відділів травного тракту.
У разі ускладненого перебігу ішемічного коліту у хворого присутні:
- ознаки зараження крові, що проявляються лихоманкою, тахікардією, низьким артеріальним тиском, сплутаністю свідомості;
- рідкісне та поверхневе дихання;
- симптоми подразнення очеревини.
Розглянуте захворювання належить до важких станів із високою летальністю. Остання пов’язана з літнім віком основного контингенту хворих, у яких, як правило, багато супутніх патологій, та пізнім зверненням за медичною допомогою.
Основи діагностики
Діагностика ішемічного коліту починається з ретельного фізикального огляду та вивчення анамнезу пацієнта. Потім лікар направляє хворого на аналізи крові, сечі та калу, а також на візуальні дослідження, такі як колоноскопія та комп’ютерна томографія (КТ).
Ішемічний коліт: лікування
Лікування коліту проводиться з використанням ліків, призначених для зупинки діареї та покращення всмоктування поживних речовин у кишківнику. Терапевтичні заходи передбачають:
- внутрішньовенне введення рідин;
- перерви в прийомі їжі для відпочинку кишківника;
- призначення антибіотиків.
Хірургічне втручання потрібне в разі некрозу кишкової стінки або появи стриктури в місці ішемії.
Приблизно у 5% пацієнтів після одужання виникають нові спалахи захворювання.
Дієта хворого
Важливий аспект у лікуванні пацієнта з діагнозом хронічний ішемічний коліт — дієта. Хворий повинен пити більше води, уникати вживання сирих продуктів та ретельно пережовувати їжу. Якщо симптоми захворювання зберігаються, то потрібно перейти на рідку та перетерту їжу: каші, пюре та супи, овочеві та фруктові соки, киселі, муси.
Також важливо виростити в кишківнику правильну бактеріальну флору, вживаючи в їжу кисломолочні продукти, такі як йогурт, кефір, кисле молоко, сир, ряжанка. На додаток можна приймати пробіотики та біоактивні добавки, але тільки за дозволом лікаря та під його наглядом.
