Атрофічний гастрит викликаний незворотним патологічним процесом, що з’являється при порушенні харчування та загибелі клітин епітелію шлунка. При цьому стоншується слизова оболонка, виникає дефіцит вітаміну В12 та мегалобластна анемія. Відсутність регенерації клітин призводить до подальшого переродження шлункового епітелію в кишковий, що з часом і за наявності факторів ризику викликає розвиток раку. На думку фахівців, від 25 до 75% усіх випадків онкології шлунка спричинено хронічним атрофічним гастритом.
Атрофія слизової оболонки шлунка проходить такі стадії:
- Поверхневий гастрит. Шлунковий епітелій пошкоджений незначно, що супроводжується слабо вираженими симптомами.
- Осередковий атрофічний гастрит. На стінках шлунка формуються окремі місця запалення. При цьому клітини непошкоджених ділянок починають виробляти шлунковий сік і соляну кислоту інтенсивніше, компенсуючи роботу клітин, що відмерли.
- Дифузний гастрит. Супроводжується значним стоншенням слизової оболонки.
Патологічний процес стає незворотним, коли атрофується більша частина слизової. При цьому зростає ризик шлункової кровотечі, що є дуже небезпечним для життя людини. Але якщо вчасно звернутися до гастроентеролога та відмовитися від шкідливих звичок, то прогноз є сприятливим.
Симптоми хронічного атрофічного гастриту
Зміни в слизовій оболонці найчастіше відбуваються при хронічному атрофічному гастриті, викликаному інфікуванням бактерією хелікобактер (у 80% випадків), або внаслідок аутоімунного захворювання (у 1–2% випадків).
Ознаками розвитку хвороби є:
- важкість у животі після їди, метеоризм;
- відрижка з гнильним запахом, оскільки їжа повністю не перетравлюється;
- чергування запору та діареї;
- біль у шлунку через 15–20 хвилин після їди;
- анемія, спричинена дефіцитом заліза або вітаміну В12;
- густий білий наліт на язику;
- слабкість, стомлюваність;
- схуднення через відсутність апетиту;
- субфебрильна температура;
- підвищення кількості соляної кислоти, що сприяє розмноженню хелікобактеру при зниженні імунних властивостей організму.
Дефіцит вітамінів в організмі, спричинений атрофічним гастритом, викликає сухість шкірних покривів, зниження гостроти зору, підвищену пітливість, кровоточивість ясен.
Вогнищевий атрофічний гастрит супроводжується печією, болем у шлунку після їди, нудотою.
Виникнення гастриту зі зниженою кислотністю викликане регулярним прийомом гарячої та волокнистої їжі, розмноженням бактерії хелікобактер, аутоімунними патологіями, запаленням, ендокринними захворюваннями та порушенням обміну речовин. Крім симптомів, зазначених вище, у цьому випадку виникає металевий присмак у роті, підвищена ламкість волосся та нігтів, що супроводжується значною втратою маси тіла, слабкістю та зниженням тиску. При цьому у людини виникає потреба їсти кислі продукти.
Гастрит із підвищеною кислотністю виникає внаслідок рефлюксу, при якому жовчні кислоти з 12-палої кишки закидаються в шлунок. Він небезпечний тим, що може призвести до розвитку виразки, шлункової кровотечі, раку цих органів. Головними симптомами хвороби є сильний біль у животі до та після їди, під час сну. Під час і після прийому їжі виникає відрижка та кисла печія.
Профілактика, діагностика та лікування
З метою профілактики гастриту необхідно:
- мити овочі та фрукти, а також руки з милом руки перед їдою;
- харчуватися вареною та приготованою на пару їжею;
- уникати вживання гострих, смажених, жирних, солоних та твердих продуктів, газованих напоїв;
- нормалізувати сон;
- дотримуватися денного режиму;
- забезпечити повноцінне та регулярне харчування.
Діагностика атрофічного гастриту містить у собі застосування таких методів, як-от:
- езофагогастродуоденоскопія (ЕГДС) та рН-метрія;
- УЗД (виявляється супутня патологія органів травлення);
- визначення рівня пепсиногенів та гастрину в крові за допомогою гомотесту.
Під час лікування атрофічного осередкового гастриту враховують кислотність, призначають антисекреторні препарати. При позитивному тесті на хелікобактер проводять антибактеріальну терапію, після чого рекомендується курсове лікування пробіотиками. Залежно від вираженості слизової атрофії застосовують інгібітори протонної помпи, блокатори Н2-гістамінових рецепторів, антациди, прокінетики, соляну кислоту з пепсином.
Атрофічний гастрит: харчування та дієта
При лікуванні хронічного атрофічного гастриту необхідно налагодити режим харчування. Приймати їжу необхідно часто (5-6 разів на день), в один і той самий час, невеликими порціями. Їжа має бути подрібнена або протерта. До раціону варто ввести нежирні сорти м’яса та риби, нежирний сир, відварений рис, підсушений білий хліб, яйця, відварені або приготовані на пару овочі, ягоди та сезонні фрукти.
Лікарі-гастроентерологи клініки нададуть вам кваліфіковану медичну допомогу та розроблять індивідуальну дієту, яка сприятиме одужанню.
