Дуоденіт: види, причини, поширеність захворювання
Дванадцятипала кишка – важливий орган травної системи, оскільки в ній їжа обробляється ферментами підшлункової залози перед всмоктуванням в тонкому кишківнику. Однак під впливом низки несприятливих зовнішніх і внутрішніх факторів виникає запалення її слизової оболонки – дуоденіт. Хвороба досить сильно поширена серед дорослих, причому хронічна її форма діагностована в 95% усіх випадків. Найчастіше на дуоденіт страждають чоловіки.
Захворювання перебігає в гострій і хронічній формах, маючи подібні симптоми з такими захворюваннями шлунково-кишкового тракту, як виразка й гастрит. Тому для успішного лікування потрібні консультація досвідченого гастроентеролога та якісна діагностика. Розрізняють декілька видів патології в залежності від ендоскопічної картини захворювання, серед яких поширеними є поверхневий і ерозивний дуоденіт. У першому випадку запалюється тільки верхній шар слизової оболонки кишки, у другому – на ній з’являються виразки й ерозії.
Розрізняють первинний і вторинний дуоденіт в залежності від причини їхньої появи. У першому випадку запальний процес викликаний вживанням кислих, копчених, смажених, гострих продуктів. Розвивається гострий дуоденіт. При цьому кислий шлунковий сік надходить у 12-палу кишку та пошкоджує її слизову. Якщо подразнення тривале, запальний процес стає хронічним і рецидивним, розвивається хронічний дуоденіт, при якому атрофується слизова оболонка з появою на ній ерозій і виразок. Вторинна форма захворювання виникає як наслідок уже наявної патології. Її причинами є:
- порушення кровопостачання 12-палої кишки, харчування та дихання тканини її стінки;
- інфікування бактерією хелікобактер;
- нерегулярне й незбалансоване харчування, їда всухом’ятку та на ходу;
- подразнення слизової алкоголем, нікотином, тривалим вживанням ліків;
- розвиток хронічного гастриту, виразки 12-палої кишки, хронічних захворювань жовчного міхура, підшлункової залози й печінки;
- наявність в організмі хронічних джерел інфекції;
- зниження перистальтики кишки внаслідок наявності спайок;
- наявність патології ендокринної системи;
- уповільнення виведення вмісту з кишки внаслідок наявної патології травних органів (компресійна непрохідність).
При цьому змінюється рівновага ферментів і гомеостаз в кишківнику, знижується стійкість слизової до дії несприятливих факторів.
Симптоми дуоденіту
Слизова оболонка 12-палої кишки руйнується під впливом перерахованих вище факторів поступово: спочатку з’являється поверхневе запалення, потім розвивається ерозивний гастродуоденіт, що приводить у разі відсутності лікування до її атрофії. Передракова стадія супроводжується глибоким руйнуванням тканин, утворенням кіст і поліпів [3].
В залежності від форми й особливостей перебігу хвороби розрізняють такі симптоми патології:
- тягучі шлункові болі, що посилюються вночі та натщесерце та зникають після їди, а також відрижка гірким, печіння у шлунку, ранкова нудота й позиви до блювоти в першій половині дня (у разі ерозивної форми);
- підвищене газоутворення в кишківнику, пронос, нудота, відсутність апетиту, шлунковий біль через 20 хвилин після їди (при гастритоподібному дуоденіті);
- гострі болі під ребрами, пронос (є характерними для панкреатоподібної та холециститоподібної форм);
- слабкість, нервозність, тахікардія, задишка;
- порушення всмоктування їжі;
- демпінг-синдром, при якому неперетравлена їжа швидко залишає 12-палу кишку через пів години після їди. Це супроводжується слабкістю, діареєю, тремтінням кінцівок.
У разі ураження верхніх відділів 12-палої кишки ознаки дуоденіту схожі на симптоми виразки шлунка, нижніх – панкреатиту та холециститу. На рецидивній стадії з’являються кровотеча в кишківнику, прорив його стінки (перфорація).
Лікування дуоденіту
Терапію запалення 12-палої кишки доктор підбирає індивідуально кожному пацієнту, враховуючи тяжкість і симптоматику захворювання після збору анамнезу й отримання результатів обстеження. У гострий період хвороби необхідно дотримуватися таких правил:
- не вживати їжу в перші два дні після загострення, дотримуватися постільного режиму;
- надалі їсти невеликими порціями 4-6 разів на добу;
- відмовитися від куріння й алкоголю;
- вживати тільки теплу їжу;
- харчуватися кашами, овочевими салатами, супами;
- вживати ягоди та фрукти у вигляді пюре.
У період загострення показана дієта № 1а, пізніше – № 1б. Призначають вітаміни (А, В6, В12), білкові гідролізати внутрішньовенно, антацидні препарати (обволікають і захищають слизову від подразнення), прокінетики, ферменти, гастропротектори, інгібітори протонної помпи (знижують виділення соляної кислоти шлунком), у разі наявності болю – спазмолітичні та холінолітичні засоби. При флегмонозному дуоденіті оперативне лікування поєднується з вживанням антибіотиків. У гострий період необхідне лікування в стаціонарі. Під час ремісії рекомендується дієта № 5. Пацієнти з хронічною формою хвороби повинні спостерігатися в диспансері, їм призначається протирецидивне лікування.
Дієта при дуоденіті
Під час і після лікування хвороби важливо дотримуватися дієти, оскільки неправильне харчування призводить до посилення запального процесу. З раціону слід виключити продукти, що стимулюють вироблення шлункового соку: м’ясо з жиром, смажені та гострі страви, маринади, гриби, кислі фрукти, прянощі, кава й чай, алкоголь. Слід також обмежити споживання солодощів і борошняних виробів.
Щоденний раціон повинен містити:
- відварене дієтичне м’ясо (курки, кролика, індички);
- нежирну рибу (минтай);
- овочеві супи;
- сир і яйця;
- кисіль або компот.
При цьому краще не переїдати. Після поліпшення стану показаний загальний стіл.
В РМЦ вас проконсультують кваліфіковані гастроентерологи. Тут можна якісно обстежитися й отримати ефективне лікування.
