Що таке діарея та чим вона небезпечна
Цей патологічний стан характеризується появою рідкого або неоформленого випорожнення, збільшенням його об’єму (понад 200 мл), водянистості та частоти дефекації (більше ніж 3 рази на добу), інтенсивним газоутворенням, спазмами, позивами до дефекації. Якщо діарея спричинена інфікуванням мікроорганізмами або токсинами, з’являється нудота та блювання.
Розрізняють гостру та хронічну форми патології. Гостра стадія зазвичай триває до двох тижнів, спричинена отруєнням чи проникненням у кишківник інфекції. Далі настає небезпечна для життя хронічна діарея, причиною якої є розвиток патологічних процесів у шлунково-кишковому тракті. У цьому випадку потрібна термінова медична допомога . Класифікація патології містить декілька її видів, серед яких виділяють хологенну діарею – нозологічну форму, що діагностується у понад 30% пацієнтів із діагнозом функціонального стану або синдрому подразненого кишківника . Такий хронічний процес спричинений порушенням всмоктування жовчних кислот у тонкому кишківнику, кал при цьому має яскраво-жовтий або зеленуватий колір. Крім того, провокує діарею коронавірус (внаслідок ураження ним епітелію кишківника). При цьому в перші три дні після зараження й до появи респіраторних порушень хворий страждає частою дефекацією з домішкою слизу та крові, такий стан триває тиждень.
Небезпечна діарея тим, що викликає зневоднення організму, оскільки вода не всмоктується в кишківнику. При цьому організм людини втрачає електроліти, необхідні для обмінних процесів. Хронічна форма патології супроводжується дефіцитом мінералів та вітамінів, що призводить до анемії. Діарея – симптом серйозних порушень роботи шлунково-кишкового тракту.
Причини діареї
Оскільки пронос – це лише симптом одного з патологічних станів, важливо з’ясувати фактори, що викликають його.
Причиною гострої діареї можуть бути:
- інфікування вірусами, бактеріями, грибками або паразитами;
- харчове отруєння;
- тривале вживання антибіотиків;
- інфікування організму коронавірусом;
- непереносність молока чи соєвого білка;
- алергія;
- алкогольна інтоксикація;
- побічна дія медичних препаратів;
- часті нервові стреси;
- непереносність глютену.
Хронічна форма діареї виникає під час прогресування:
- хронічного панкреатиту;
- онкології підшлункової залози, надниркових залоз, кишківника;
- цукрового діабету;
- захворювань щитоподібної залози;
- синдрому подразненого кишківника;
- механічної жовтяниці будь-якого походження;
- запальних захворювань тонкого (непереносність лактози, целіакія) чи товстого кишківника (хвороба Крона, коліт).
Синдром подразненого кишківника супроводжується прискоренням перистальтики, запальні захворювання та пухлини – збільшенням виділення рідини в його порожнину. При діареї після антибіотиків відбувається ураження клітин кишківника патогенними мікробами, оскільки препарати, які їх вбивають, одночасно знищують і корисну мікрофлору, що знижує його захисні функції.
Симптоми діареї
Ознаки патологічного стану можуть відрізнятися, що залежить від причин його виникнення. При гастроентериті спостерігаються блювання, озноб, біль, невелике підвищення температури. Харчове отруєння різко починається блювотою через 4–6 годин після вживання несвіжих продуктів, такий стан триває 1–2 дні. При непереносності їжі виникає підвищене газоутворення, біль у животі. Коли подразнений кишківник, пронос чергується з запорами, змінюється консистенція калу. При кишкових запальних захворюваннях з’являються судомні болі та кров у дефекації, хворий втрачає апетит і сильно худне. У разі порушення всмоктування в кишківнику спостерігається світле, маслянисте на вигляд, з неприємним запахом випорожнення, підвищене газоутворення. При онкологічних захворюваннях (рак товстої кишки, ендокринні пухлини, лімфоми) з’являється кров у калі, зменшується його діаметр, рясний водянистий пронос супроводжується спазмами та болями. При цьому хворий різко втрачає вагу.
Негайно треба звернутися до терапевта або гастроентеролога, якщо:
- пронос триває більше ніж 3 дні;
- у водянистому стільці є домішки крові;
- присутні блювота та слабкість;
- діарея супроводжується температурою тіла понад 38 градусів;
- частота дефекації становить більше ніж 6–8 разів на добу;
- патологія супроводжується втратою свідомості;
- спостерігається чорний колір калу.
Діарея при ковіду є одним із провідних симптомів інфікування вірусом. Вона супроводжується метеоризмом, спастичними болями, нудотою та блюванням, появою ерозивних та виразкових ушкоджень шлунка та/або кишківнику. Діарея при вагітності в разі інфікування жінки має такі симптоми: озноб, підвищення температури, блювання, спазми, домішки слизу в калі. Неінфекційна форма супроводжується частими позивами, болями в животі. Симптомами діареї при панкреатиті є підвищення температури понад 38 градусів, схуднення через відсутність апетиту, слабкість і безсоння, блідість шкірних покривів та напади болю. В осіб похилого віку пронос викликаний дефіцитом травних ферментів, зниженням функції підшлункової залози та печінки. При цьому з’являється блідість шкірних покривів, втрата апетиту, сухість у роті, різка зміна артеріального тиску.
Лікування діареї
При харчовому отруєнні рекомендується викликати блювання, після кожного нападу або проносу треба пити теплу воду. У разі гострої форми (залежно від етіології її виникнення) призначають такі групи лікарських засобів:
- ентеросорбенти;
- ферментні препарати (їх рекомендується приймати окремо від пробіотиків);
- сольові пероральні регідратаційні розчини для усунення дефіциту рідини;
- пробіотики;
- засоби для нормалізації перистальтики кишківника.
З метою ефективного зменшення симптоматики гострої діареї будь-якого походження важливо включити до схеми лікування дієтотерапію, яка передбачає:
- обмеження їди, але без голодування;
- вживання їжі через 4 години після введення пероральних регідратаційних розчинів;
- часте харчування (6 разів на день);
- вживання калорійної їжі з високим вмістом мікроелементів (рису, вівсяної каші, підсушеного білого хліба, невеликої кількості пісного м’яса, варених або запечених овочів, печених яблук);
- збільшення кількості рідини, яка вживається невеликими порціями (води, курячого бульйону).
У першу добу рекомендується лише пити, з другої доби можна починати вживати невеликими порціями рисову кашу, сухарі, галетне печиво, овочеве пюре. Варто відмовитися від свіжих фруктів, жирних та смажених страв, консервованих фруктових соків, зелених овочів, молока, кави, алкоголю, трав’яного чаю, солодких газованих напоїв.
Оскільки хронічна діарея не є самостійним захворюванням, для ефективного лікування спочатку треба встановити причину тривалого проносу. Для цього пацієнту необхідно пройти комплексне обстеження у проктолога, іригоскопію та колоноскопію, здати кал для лабораторного аналізу. Схема лікування залежить від причини патології. Вона передбачає застосування:
- рідини та електролітів для попередження та корекції зневоднення;
- препаратів, що знижують тонус та моторику кишківника;
- пробіотиків;
- антибактеріальних препаратів (під контролем та за призначенням лікаря);
- спазмолітиків;
- вітамінів та мінералів.
Для зменшення виділення в кишківник води та електролітів, гальмування його перистальтики необхідно дотримуватися дієти, коли всі страви треба готувати на пару, відварювати або запікати, добре подрібнювати. Варто виключити з раціону копчені, смажені та жирні продукти, обмежити споживання солі (до 1–2 г на день) та грубої клітковини.
У РМЦ працюють досвідчені лікарі-гастроентерологи, які завжди нададуть вам кваліфіковану допомогу.
